Комуналка не по силах

АКТУАЛЬНО

Комуналка не по силах

Якщо відбудеться третій Майдан, то він буде «комунальним»

Судячи за повідомленнями, українці стрімко накопичують борги по комуналці, а виконавчі служби все частіше вдаються до конфіскації майна боржників. У той же час, на цей рік заплановано подальше і дуже сильне підвищення тарифів, що викличе різке зростання неплатежів – відповідно і посилення каральних заходів з боку влади. На думку експертів, все це може закінчитися потужним соціальним вибухом.

ВСЕ ВИЩЕ...

Одним з найбільш резонансних заяв останніх днів стало висловлювання нового міністра енергетики Ігоря Насалика – на його думку, головним викликом для уряду Гройсмана стане майбутнє підвищення тарифів. Нагадаємо, що на вимогу МВФ, з 1 травня повинна підвищитися ціна на газ для населення – експерти газового ринку говорять про тариф в розмірі 9,3 грн. (замість нинішніх 7,18 грн) за 1 м3. Відповідно, зростуть ціни на гарячу воду і тепло. За словами експертів, вони повинні збільшитися одразу на 67­80%. Зрозуміло, що всі ці «принади життя» ми повною мірою відчуємо з настанням холодів та початком нового опалювального сезону.
Крім того, восени 2016­го ще на 35­40% зростуть тарифи на електроенергію (до 1,36 грн/кВт­год). Ще одним нововведенням «на прохання МВФ» стане введення абонентської плати. Причому, не тільки за підключення до газової труби (17 грн за газову плиту і 29 грн – при наявності газового котла), але цілком можливо, і за підключення до всіх інших комунікацій (електро – і тепломереж, водопроводу тощо). Це передбачено урядовим законопроектом «Про житлово­комунальні послуги» (№1581­д), який Верховна Рада незабаром буде розглядати у другому читанні.
По суті, МВФ наполягає не на комунальному грабунку, як такому – в першу чергу керівництво Фонду цікавить виконання показників держбюджету. А його дохідна частина вже зверстана у відповідності з підвищеними проплатами населення, які планується зібрати за рахунок збільшених тарифів. Саме ця обставина і дає привід деяким експертам стверджувати, що насправді можна обійтися без підвищення тарифів, не зіпсувавши при цьому і відносини з МВФ. Як же зробити так, щоб і «вовки були ситі, і вівці цілі»?
На думку виконавчого директора Фонду Блейзера в Україні Олега Устенка, це можливо в одному випадку: якщо українському уряду вдасться переконати чиновників МВФ, що нестача бюджетних надходжень він компенсує за рахунок зменшення корупції у фіскальному відомстві і на митниці (за словами Гройсмана, за рахунок викорінення корупції тільки на митниці до Держбюджету можна повернути близько 80 млрд гривень). Боротьба з корупцією – єдине на сьогодні джерело для швидкого і реального поповнення держскарбниці, – заявив експерт.
Звучить красиво, але є одне велике «АЛЕ». Навряд чи сьогодні можливо когось переконати – як всередині країни, так і за кордоном, що новий уряд дійсно, не на словах, а на ділі стане боротися з корупцією. Навіть при всьому бажанні, якщо б воно було.
Соціалісти неодноразово заявляли і заявляють, що тільки повний демонтаж олігархічної системи влади дозволить здійснювати структурні реформи, побороти корупцію і тіньову економіку, і змінить життя людей на краще. А нинішня зміна складу уряду – не більше ніж заміна табличок на дверях «високих» кабінетів.
За таких умов на успіх у переговорах з Фондом нічого навіть і розраховувати, тому для подальшої співпраці з ним уряду все­таки доведеться підвищувати тарифи. Або відмовлятися від співпраці. Втім, експерти все частіше висловлюють думки, що другий варіант кращий. 

У БОРГАХ, ЯК У ШОВКАХ

Правда, новопризначений віце­прем’єр­міністр (колишній міністр соцполітики) Павло Розенко в пориві відчаю придумав ще один «аргумент» для Міжнародного валютного фонду. Він заявив, що уряду слід починати домовлятися з МВФ про скасування підвищення тарифів, оскільки з їх зростанням різко зросте кількість бажаючих отримати субсидію. І навряд чи держава зможе задовольнити ці запити. «Підвищення цін на газ для населення призведе до того, що в системі субсидій буде залучено близько 9,5 млн сімей. На це фінансування не передбачено, і за нашими підрахунками нам потрібно вже не 35 млрд грн, а щонайменше – 55 мільярдів, це призведе до різкого збільшення витрат державного бюджету, а такої кількості доходів у нас немає», – сказав Розенко. Інакше кажучи, із зростанням тарифів на «комуналку» в бюджеті не вистачить грошей на субсидії.
Але от якраз теми соціального захисту населення найменше хвилюють МВФ – тільки бездефіцитний баланс держбюджету, і нічого особистого. Тому «давити на жалість» і наводити подібні аргументи – все одно, що кидати «об стінку горохом».
Характерно, що українці вже зараз ледве витягають комунальну ношу, і тільки бюджетні зверхвиплати по субсидіях ще якось покращують загальну картину статистики по оплаті комунальних платежів. Ось лише невелика вибірка з даних Держкомстату: на початку 2016 року українці заплатили лише близько 75% від нарахованого в січні­лютому. Тільки в січні 2016 року населення збільшило борги по оплаті житлово­комунальних послуг відразу на 22% порівняно з груднем 2015 року. В цілому в січні 2016 року українці сплатили за житлокомпослуги 5 млрд 869 млн грн, що з урахуванням погашення боргів попередніх періодів склало 56,8% від нарахованої за цей місяць суми. При цьому найнижчий рівень оплати зафіксований у Тернопільській (19,7%), Сумській (23,6%), Івано­Франківській (26,5%) областях.
Невтішні дані наводять і соціологи. Судячи за останніми опитуваннями, якщо тарифи будуть знову підвищені, то лише 26,4% українців згодні оплачувати комунальні послуги в повному обсязі. Приблизно 36,% опитаних громадян заявили, що будуть змушені платити частково, а 19% – взагалі перестануть оплачувати комуналку (не визначилося 18,6% респондентів).
Приводячи тарифи до «економічно обгрунтованого рівня» (який все більше нагадує недосяжну морквину для віслюка), влада все глибше залізає в кишені громадян, доходи яких вже безнадійно відстають від сум у квитанціях. Тільки за останні три роки загальна (середня) сума в квитанціях на оплату житлово­комунальних послуг в Україні зросла в два з половиною рази. А середня номінальна заробітна плата за цей же період зросла лише на 45%, та й то далеко не у всіх.
За даними Держстату, в січні­лютому 2016­го середні нарахування склали близько 1250 грн на сім’ю, тоді як ще два роки тому цей показник був майже на 700 грн менше. Звичайно, в залежності від площі житла суми в платіжках помітно відрізняються: за даними Мінрегіонбуду, в опалювальний сезон населення сплачувало за комунальні послуги від 927 до 2242 гривень. Але в будь­якому випадку доходи населення зростають не так швидко (якщо у когось вони взагалі зростають), як злітає вартість комунальних послуг. При цьому важливо враховувати, що лише у найбільш промислово розвинених регіонах рівень зарплат відповідає середнім показникам по країні, а у всіх інших вони набагато менше.

Олександр ПОЛУЯНОВ

Джерело: http://www.spu.net.ua